Що для вас літо? Для когось це просто пора відпусток та канікул, для когось гарна нагода поніжитися на пляжі та підсмажитися на сонці, ще для когось – сезон дачно-городніх робіт. Для декого ж, хто, як і я, не мислить себе без подорожей, це пора нових відкриттів та вражень, нових пригод, нових знайомств. Ну і, звичайно ж, пора фестивалів. Адже саме влітку в Україні проводиться безліч фестивалів: музичні фестивалі різних напрямків музики, кіно-фестивалі, вело-фестивалі, літературні фестивалі, фестивалі сучасного мистецтва (художні, фото-, відео-, танцювальні, графіті), фестивалі їжі та напоїв, фестивалі медіа-мистецтв, еко-фестивалі, фестивалі молодіжних субкультур, етнофестивалі. Але цей поділ суто символічний, кожен з фестивалів поєднує в собі декілька напрямків: зранку Ви можете прийняти участь в спортивних змаганнях, по обіді взяти майстер-клас з арт-стріту, акторської майстерності чи з різних видів хенд-мейду, ввечері поспівати під гітару біля вогнища серед наметів, а вночі відірватись під запальну музику улюблених гуртів. На кожному Вас чекає безліч приємних сюрпризів та безліч можливостей провести час цікаво і змістовно. А ще фестивалі – це чудова нагода залишити буденні проблеми, відчути енергію свободи, з головою поринути в шалений вир життя.

Раніше я вже мав нагоду на сторінках блогу розповісти вам про гучне та яскраве дійство – рок-фестиваль “Файне місто” у Тернополі. Сьогодні ж хочу поділитися своїми враженнями від відвідування ще одного фестивалю, який зробив незабутнім для мене це літо – WOODSTOСK UKRAINE.

Трохи історії – тільки для того, щоб ви краще зрозуміли ідею та сутність цього фестивалю. Вперше WOODSTOСK був проведений в 1969 році в США як фестиваль рок-музики та мистецтв. Він став актом протесту молоді проти війни у В`єтнамі та істеблішменту країни. Ніколи ще під стягами рок-музики, миру та кохання не збиралося разом стільки молоді – його відвідало близько 50000 чоловік. Масштабність фестивалю зробила його знаковою подією, символом епохи хіпі, про нього зняли фільми та написали книжки. З тих пір назва Вудсток стала асоціюватись з аполітичністю, пацифізмом, свободою, запереченням правил, а логотип фестивалю – голуб, що сидить на грифі гітари, – став одним з символів філософії хіпі.

Девізом Українського Woodstock’2015, що проводився 7-9 серпня на території Замку Свірж у Львівській області, стало гасло «Мир, музика, любов!». І це не пусті слова. WOODSTOCK UKRAINE став  місцем зустрічі молоді, яка не хоче війни.

Крім українських рок-гуртів, як відомих (Atmasfera, “Мэри”, Bahroma, Ot Vinta, 5 Vymir, Raggafaya, Epolets та багатьох інших), так і тих, що тільки починають завойовувати любов прихильників, на фестивалі запалювали артисти з Білорусі, Польщі, Румунії та Англії.

Але, звичайно ж, тільки музикою фестиваль не обмежився. Взагалі він функціонував майже цілодобово, і було шкода втрачати час на сон – хотілося побачити, спробувати і відчути все, що він пропонував. А пропонував він чимало: з самого ранку починала діяти мала сцена, з 16-00 – велика сцена, її зміняла нічна DJ-сцена. Проводилися різноманітні конкурси, кінопокази, велогонки. Не було числа майстер класам – бажаючі могли взяти уроки акторської майстерності, живопису, гри на барабанах, приготування традиційних страв різних народів, відвідати експрес-заняття з медитації та релаксації, хатха- та акро-йоги. Все просто неможливо згадати і перелічити.

І якщо “Файне місто” запам’ятався як яскравий та амбітний, то WOODSTOСK – це інший вимір, інший світ, – світ без негативу та агресії, світ щирості та відкритості. Для тисяч його відвідувачів фестиваль став своєрідною втечею від цивілізації, від проблем та стресів. Тут всі люди довкруги, ще вчора незнайомі, стають близькими і рідними, тут турбота про ближніх, готовність допомогти, доброзичливість оточуючих дозволяє повірити в те, що все це можливо і в буденному житті. Тут відчуваєш себе вдома.

Не останню роль в особливій атмосфері фестивалю відіграло місце його проведення. Мальовничий Свірзький замок, архітектурна пам’ятка 16 століття, придавав дійству якогось шляхетства та ніби спиняв плин часу, заставляв забути про суєтну буденність і ніби перенестись в минуле. Це поєднання середньовічної архітектури та надсучасної музики створювало дивний мікс, що заворожував та робив все якимось трохи нереальним.

Тож не зволікайте, адже літо закінчується! Бажаю й кожному з Вас знайти таке місце, де Ви зможете вдихнути на повну, відчути мінливість та різнобарвність життя, отримати заряд позитивної енергії на весь рік! Отримуйте задоволення від життя! Спілкуйтеся! Любіть! Слухайте гарну музику! Пишайтеся тим, що ми – українці!

«Територія вільних людей»

Літо… Сонце… Спека… Безліч цікавих подій відбувається саме в цю пору року. Нещодавно відгримів яскравий музичний фестиваль «ФАЙНЕ МІСТО», який проходив 3-5 липня на території міжнародного аеропорту «Тернопіль».

Легендарні «Брати Гадюкіни» прославили Тернопіль своєю піснею «Файне місто Тернопіль» та закріпили за ним неофіційний титул рок-столиці України. Саме від назви пісні походить і назва фестивалю. Фестиваль проводиться всього третій рік, але за цей короткий час він якимось загадковим чином став чи не найкрутішим рок-фестивалем нашої країни.

Сказати, що це було круто – нічого не сказати! Протягом трьох днів на сцені виступили 60 гуртів. Шалений драйв ми отримали під час співу своїх улюблених колективів, таких як «Бумбокс», «О.Torvald»,  «Epolets», «Карна», «BRUTTO». Інші були нічим не гірше вище названих. Загалом всі музичні колективи були поділені за жанровою тематикою, чому відповідала сцена, на якій виступав той чи інший гурт. Dark Stage – для шанувальників тяжкої музики і драйвового слему, Light Stage – для людей, які надають перевагу спокійному та мелодійному виконанню, ну а на Main Stage «вільні люди» мали змогу почути найпопулярніші та найвідоміші гурти сьогоднішньої української рок-сцени. Також у перший день фестивалю відвідувачі могли послухати круті кавер-гурти, які виступили на Tribute Stage і дали відчути себе на концерті відомих на весь світ колективів.

Це були неймовірні три дні. Ми отримали море позитивних емоцій, знайшли багато нових друзів та насолодилися цим дійством на повну. Якщо ви захочете відвідати цей фестиваль, то знайте, він відбувається кожного року, влітку, але будьте готові до неймовірної спеки та «кілометрових» черг в душ. Тож запасіться сонцезахисним кремом та терпінням. Особлива атмосфера наметового містечка, душ із пожежного шланга над розпаленим сонцем та взривною музикою натовпом, щедрість та доброзичливість продавців смаколиків – все це ми запам’ятаємо надовго. До речі, значна частина виручених від продажу їжі коштів пішла на допомогу бійцям із зони АТО.

Не можна не сказати про неймовірну магію людей – відвідувачів фестивалю. Настільки дивовижна й різношерста публіка була серед цих 10 тисяч людей! Хлопці, що збирали автографи від гуртів та відвідувачів просто на голе тіло, перевдягнуті в звіряток диваки, що пригощали всіх «чайком» із термоса, байкери, панки з ірокезами, батьки з дітьми – всі надзвичайно доброзичливі, відкриті та вільні. Недарма фестиваль позиціонує себе саме як «територію вільних людей».

Відвідування фестивалю чудово співпало  з нашою любов’ю до подорожей та стало прекрасною нагодою побачити ще одне місто нашої країни. Місто Тернопіль вразило своє атмосферністю. Спокійні вулиці, прекрасна природа, чудова архітектура. Тернопіль – єдине місто в Україні і одне з не багатьох у світі, яке має свою власну водойму прямо посеред міста, та ще й таку велику. Оцінити красу Тернопільського ставу можна, відвідавши декілька пляжів, чи перепливши його на маршрутному паромі, як вчинили ми. Подорожувати по Західній Україні завжди приємно через велику кількість привітних та доброзичливих людей, тернопільці – не є виключенням.

Проводьте своє літо на повну, подорожуйте та відкривайте для себе нашу країну!

“Наші люди всюди…”

(Женя Галич)

Після перерви в 4 місяці мені знову пощастило потрапити на концерт українського рок-гурту O.Torvald у вже знайомому клубі Atlas. Хлопці, як завжди, порвали зал своєю шаленою подачою, нестримною енергетикою та неймовірним звучанням, одним словом – це був справжній рок! Саме дика самовіддача, живе спілкування на концертах та любов учасників гурту до їх фанатів збирає все більше і більше людей на виступах O.Torvald’у. Стейдждайвінг для випадкової дівчини, несамовитий слем, море енергії, головний редактор Comma.com.ua на клавішах та його сумісне виконання пісні “Мовчи” з Галичем – це лише декілька слів про це фантастичне дійство. Доки музиканти не змінюватимуть своїм традиціям, вони будуть збирати все більші зали та число їх фанатів стрімко зростатиме, адже сьогодні кожен їх концерт – довгоочікувана подія. Залишається просто подякувати, що Ви Є та робите таку музику!   (Фото – Славко Тартак, Дмитро Винокуров)

“Хворі ми хворобою однією…”

Хочеться поділитися враженнями від вчорашнього ювілейного концерту української банди Бумбокс в місті Києві. Само-собою, концерт просто не міг бути не крутим – маса вражень, щирі емоції та непідробна радість – все це було, і цього нікуди подіти. Але було і те, що здалося мені не дуже позитивним. Я мав можливість відвідати концерти таких гуртів, як Океан Ельзи, Ляпіс Трубєцкой та  O.Torvald і, порівнюючи атмосферу в фан-зоні, можу сказати, що на Бумбоксі вона була не найкраща. Вплинула на це лише в’яла на мою думку публіка (склалося враження, що люди йшли на Кіркорова, а випадково потрапили на Бумбокс – якось навіть пострибати не вдалося :D) та відсутність на концерті запрошених гостей, які мають спільні пісні з Бумбоксом. Ну а загалом – Андрій, як завжди, на найвищому рівні, пісні підібрані найкращі, музиканти також не підвели! Вихідні проведені безумовно вдало, да і як можна було пропустити День Народження Family?

(Фото – Віталій Юрасов)

Згадав ще одне екстремальне заняття, яке варто порадити шукачам гострих відчуттів. Щоправда, це скоріше не заняття, а такий собі екстремальний атракціон. Мова йде про тролей над Дніпром – найдовшу швидкісну канатну дорогу в Європі, навіть занесену до Книги рекордів Гіннеса.

Київ з висоти пташиного польоту, неймовірна краса величних дніпровських пейзажів, вітер в обличчя, 532 метри за 45 секунд – і ось Ви вже на Трухановім острові, а щойно ж були біля Арки Дружби народів.

Справжня пригода, від якої захоплює подих, доступна абсолютно всім молодим духом любителям адреналіну.

Мабуть, в природі кожної людини генетично закладена пристрасть до зміни місць, до подорожей, досліджень і відкриттів. В комусь це щемке відчуття дороги приглушене, в комусь же говорить в повний голос. “Счастлив, кому знакомо щемящее чувство дороги…” – слова із старої бардівської пісні.

Ось і я не можу довго знаходитись на одному місці, дорога манить, приваблює, тривожить. І зовсім не обов’язково потрібно подорожувати в екзотичні країни, щоб отримати задоволення. Одній людині досить знайти неходжені досі стежини на околиці рідного міста, помилуватися заходом сонця з даху багатоповерхівки – і настрій помітно поліпшується, і дихається на повні груди. Іншій же і в самих чудових куточках планети буде сумно.

Я ж ні на що не проміняю безодню нових і дивовижних вражень, що здатні подарувати мені подорожі. Я намагаюсь не втратити здатність дивуватися і захоплюватися, перед кожною подорожжю настроююсь на зустріч із чимось чудовим і незвіданим.

“Безліч доріг, і кожна робить тебе людиною. Кожна веде до пізнання себе. І дає безліч історій.”

З моєї любові до подорожей плавно та органічно витікає ще два моїх захоплення: велосипед та фотографія. Дорога під колесами, вітер в обличчя, вдалі кадри – і можна вважати, що вихідний видався на славу!

Є заняття, екстремальність якого просто зашкалює, яке, на мою думку, здатне змінити свідомість і навчити не боятися змін в житті. Якщо ви бажаєте пережити  саму захоплюючу пригоду з тих, що ви коли-небудь відчували, вам варто спробувати стрибок з парашутом.

Стрімкість і абсолютна свобода польоту, захоплююче відчуття вільного падіння, непідробна радість і море адреналіну – все це і набагато більше ви відчуєте в свій перший стрибок з парашутом. Кинути виклик стихії, власним страхам і сумнівам, відчути справжню свободу – все це у ваших силах, варто лише захотіти і зважитись!

Моя вам порада – якщо ви стрибаєте вперше, оберіть стрибок з тандем-інструктором. Висота, екстрим, швидкість і відчуття свободи – усім цим вам не заважатиме насолоджуватись острах зробити щось не так. Адже в одиночному стрибку все залежатиме тільки від вас. А стрибок з парашутом у тандемі – це найцікавіший і безпечний спосіб з першого разу відчути те, що доступно “дорослим” парашутистам – відчуття вільного падіння. Ви зможете просто насолоджуватись, упиватись і захлинатись почуттям свободи і драйву. Потужний повітряний потік в обличчя і абсолютно порожня голова, з якої вітром видуло все, крім відчуття нереального щастя – ось відчуття від хвилини вільного падіння, яку вам гарантує стрибок в тандемі.

Звичайно, тандем-стрибок ні в якому разі не заміняє і не відміняє самостійного стрибка з парашутом, і це – один з моїх першочергових планів на найближче майбутнє.

P.S. Гадаю, в Україні є чимало місць, де можна здійснити стрибок з парашутом. Так як я мешкаю недалеко від Києва, то й шукав дропзону неподалік. І знайшов. На трасі Киів-Чернігів, ближче до Києва, розміщена дропзона «Прогрес», де кожен бажаючий може здійснити мрію. До речі, дуже цікаво побувати там, навіть якщо не збираєшся пригати. Зануритися в особливу атмосферу, перейнятися ентузіазмом закоханих в небо і в свою справу людей – незабутній досвід!

Ще один спосіб віддатися моєму улюбленому заняттю – полоскотати нерви – роуп-джампінг. Тим, хто не знає, що це, допоможе Вікіпедія. Насправді ж все відбувається приблизно так: дикий страх, що сковує все тіло, тремтіння в колінах, кілька нескінченно довгих секунд перед стрибком, далі – крок у прірву і пронизливий свист вітру у вухах, верхівки дерев і обривки навколишнього пейзажу, що мигтять перед очима. І трохи пізніше – величезне почуття гордості, п’янке відчуття невагомості і бажання відчути захоплююче почуття свободи ще багато-багато разів. Весь процес займає кілька хвилин, але за ці короткі миті відчуваєш емоції настільки високої концентрації, що їх вистачає ще надовго.

Прекрасний спосіб повернути життю втрачені фарби для тих, кому здається, що сонце світить вже не так яскраво, птахи співають якось фальшиво, світ навколо став сірим і похмурим, а в легенях не вистачає повітря.

До речі, зробити цей відчайдушний крок можна в Києві з Пішохідного моста. Звичайно, в Кам’янець-Подільському чи тим паче в Криму і висота більш значна, і краєвиди привабливіші, але для початку, повірте, і Пішохідний міст подарує вам нові і незвідані досі враження.

Ще одне заняття, в якому я встиг спробувати себе і яким би охоче займався й далі – сноубординг. Сноубординг відноситься до досить молодих зимових видів спорту – йому близько 30-ти років. І якщо лижі – це вже певною мірою класика, то сноубординг – це досить експресивний, вельми екстремальний, активний і емоційний молодіжний зимовий вид спорту. Молодіжний тому, що саме молодь більшою мірою віддає перевагу сноубордингу, в той час як старше покоління все-таки більш прив’язане до гірськолижного спорту.

Повірте моєму скромному досвіду – це варто спробувати! Досить один раз відчути під собою сноуборд – і ви ніколи вже не зможете забути ці відчуття, ці емоції та адреналін!

І нехай вас не зупиняє відсутність борду та певної суми грошей, щоб поїхати на гірськолижні курорти. Щоб випробувати себе в цьому занятті, досить завітати до Києва. Практично в самому його центрі розміщений гірськолижний комплекс «Протасів яр», що є базою олімпійської підготовки збірних України з гірськолижного спорту та сноубордингу, а також місцем проведення всеукраїнських та міжнародних змагань з цих видів спорту.

На його території розміщено кілька шкіл сноубордингу, де за цілком доступну плату доброзичливі та досвідчені інструктори доступно пояснять вам ази і допоможуть отримати задоволення від уроку. Кожна школа має свій пункт прокату, так що дошку і спеціальне взуття вам також підберуть без проблем.

Якщо ви любите екстрим, драйв, адреналін і нові відчуття, тоді вам неодмінно потрібно спробувати! Вам гарантовано приголомшливі емоції, неймовірний сплеск адреналіну і нетерпляче очікування, коли ж випаде перший сніг, наступної зими.

Гарний спосіб відчути незабутні емоції, доступний кожному і випробуваний мною – політ на параплані. Виявляється, так просто хоч на недовгий час залишити далеко позаду і внизу буденність і одноманітність існування і на повні груди вдихнути Свободу! Параплан – прекрасна можливість кожному втілити в життя вічну мрію людини піднятися в небо.

Я не буду порівнювати цей досвід з досвідом стрибків з парашутом. Це не гірше і не краще – це по-іншому. Це не потрібно ні з чим порівнювати – це потрібно відчути! Щастя, ейфорія, відчуття повної свободи – думаю, мало хто відмовиться пережити такі емоції.

А для того, щоб відчути їх, мені не довелось їхати надто далеко. В Києві є декілька парапланерних клубів, які готові вам надати цей чудовий літальний прилад разом із допомогою закоханих в свою справу інструкторів. Все, що вам потрібно – уважно прослухати невеликий інструктаж та чітко виконувати команди інструктора.

І насолоджуватись висотою, що захоплює подих, лоскоче нерви і підкорює серце, і відчуттям вільного паріння над землею! Впевнений, ви неодмінно захочете пережити ці емоції знову.